Харківська територіальна оборона, весна 21 року, підсумки
Як ви, можливо, знаєте у зборах бригади Харківської територіальної оборони, які закінчилися день тому, цього разу приймала участь значна кількість учасників АТО. 2-ох тижневі збори проходили разом з усіма депутати і Харківської міської, і Харківської обласної ради – члени ГО “Спілка ветеранів АТО”.
З огляду на ту небезпеку, яку створює зосередження армій Московії прямо у наших кордонів, рішення відновити свої військові навички було цілком логічним для тих, хто зараз не несе службу і хоче зустріти ворога зі зброєю у руках.
За підсумками ж проведених навчань, ветерани російсько-української війни, враховуючи свій бойовий досвід та об’єктивне небажання роздувати зайву зраду, мають відмітити та донести до керівництва Міністерства Оборони свої висновки.
Позитивне:
1) Реально відпрацьовані мобілізаційні плани. З таким підходом в разі необхідності Харків та область може скомплектувати і 4, і 5 бригад ТрО.
2) Професійно підібрані інструктори – вже працюючі за стандартами НАТО. Це у свою чергу надає змогу отримувати і новачкам, і вже більш досвідченим бійцям, ефективне навчання – максимально наближене до бойових умов та корисне у справжній війні.
3) Відсутність нарядів та зайвої муштри для резервістів – що дозволяло у повній мірі зосереджуватися бажаючим на навчанні.
Негативного, на жаль, більше:
1) Основне.
Не розуміння керівництвом МО (чи просте небажання) необхідності використання технологічних аспектів, а не людських ресурсів у підрозділах ТрО. Дрони та засоби по боротьбі з ними – реальність сучасної війни: Карабах це наочно засвідчив. Без них – сучасних інструментів і розвідки, і атаки, будь-які війська приречені на поразку.
2) Паперовість, паперовість, паперовість. Ця рутинна робота по пересуванню папіру у сучасній українській армії забирає левову частину часу і зусиль командирів від низшого до висшого звена. Те ж саме клонується і у ТрО.
3) Низька якість годування – знову ж таки, у сучасних ЗСУ навколо цього протягом років було зламано скільки списів. І ми наочно переконалися – все залишилося без змін. Розрекламовані галушки та вареники, глазуровані сирки – де вони? Кого ними годували?
4) Майже повна відсутність якісного продуманого відбору офіцерів на командні посади: у підпорядкуванні людей без бойового досвіду, іноді взагалі без проходження служби в армії, опинилися учасники війни на Донбасі. Прислів’я “за одного битого – двох небитих дають” в умовах ТрО, як виявляється, не діє.
5) Совдепівське світосприймання значної кількості офіцерів з середньої ланки. Тут є люди які маючи нагоду ухилилися від служби в АТО – і тепер розповсюджують у бригаді ТрО залишки «руського» миру: солдафонщина, не бажання переформатування української армії за зразками НАТО, російська мова.
Усі ці фактори, беззаперечно, гальмують розвиток сил територіальної оборони – особливо в світлі внесення у Верховну Раду Президентом України законопроекту № 5557 «Про про основи національного спротиву».