Майбутня Україна – держава, готова до війни  

Міністр оборони Олексій Резніков ще місяць тому заявив про розробку програми «розумна мілітаризація»: але ми, на жаль, й досі не побачили якихось реальних дій після цих гучних слів. Між тим, як і очікувалося, Московія розгорнула «часткову могілізацію» – що в свою чергу вимагає від нас залучення додаткових сил на фронті. Реальність військових дій з росією вимагає від уряду та військового командування розрахованого стратегічного плану та гри на випередження. Адже країна ведмедів за кількістю населення та сировинною базою значно переважає Україну.

За умовами «часткової могілізації», що стартувала у РФ, додатково в армію орків можуть потрапити від 300 тисяч до 1 мільйона солдат (за оцінками різних джерел). Це величезна кількість гарматного м’яса – яка компенсується відсутністю належної техніки, підготовки й адекватного командування.

У відповідь на це наша держава має бути готова до проведення чергової хвилі мобілізація (оголошена ще 24.02 загальна мобілізація не закінчена) й, нарешті, перейти від хибної політики напівмір до чіткого планування подальшого майбутнього країни  – в тому разі і у післявоєнний час.

Як вірно зауважив головнокомандуючий ЗСУ Валерій Залужний: «перемога України – тільки переведення подиху перед наступною війною з РФ».

Протистояння свободи та кріпацтва, кобзи та балалайки не закінчиться з цією війною: нам потрібно мати повсякчас готовий до війни народ. Державі потрібна діюча та ефективна система територіальної оборони та підготовки військовослужбовців – як у мирний, так і у військовий час: на зразок Ізраїлю та Швейцарії. Переважна кількість населення повинна пройти у тій чи іншій формі службу в ЗСУ та отримати відповідні військові навички – якщо ми не хочемо кожні 8 років втрачати нові регіони.

Не має бути так, що ті люди, які вже зараз беззмінно знаходяться 7 місяців на фронті  – залишаться там ще роками, в разі перетворення бойових дій у «окопну війну». Уряд та керівництво ЗСУ повинно забезпечити вже сьогодні комплексне навчання та підготовку тих, хто має прийти їм на заміну, тих, хто зможе стати резервом – у випадку ускладнення ситуації на окремих ділянках фронту. Коли Кремль кине на нас велику порцію тільки що отмобілізованого «гарматного м’яса».

Країна не має ділитися на «героїв» та цивільних: військова підготовка – тепер це участь кожного з нас, якщо ми хочемо зберегти свою державу. І тільки ці люди мають знаходитися на всіх щаблях державних структур: від митниці до Верховної Ради.