Ветерани-республіканці нескінченно вдячні державним службам, благодійним фондам та соціально відповідальним підприємцям за можливість працевлаштування ветеранів. В країні діє величезна кількість учбових курсів, програм з перепідготовки, навчань нових спеціальностей для ветеранів. Державі потрібні монтажники та трактористи, вчителі та оператори станків ЧПУ, виноградарі та охоронці. Цей список можна продовжувати — зараз ветеранів безоплатно навчають більше ніж 110 спеціальностей, навчають з подальшим працевлаштуванням.
Але ветеранів ніде не навчають такій спеціальності, як керувати країною.
Між тим, це дуже потрібно.
Керувати так, щоб Україна не віддавала/продавала свою зброю, не був розкрадений вщент бюджет на фортіфікації, а мобілізаційні заходи не перетворювалися в демотивацію й вибивання грошей з народу.
А головне — щоб Україна знову не втрачала тих людей, які готові її захищати.
Державна система, котра створена та діє в нашій країні впродовж 35 років, спрямована на знищення України, її патріотів та віри в майбутнє. З цим важко сперечатися: в цьому вона максимально ефективна. Віддана ядерна зброя, ракети та літаки, “про@₴%на” газова труба, втрачена п’ята частина території, населення зменшилося майже наполовину.
Чи є план порятунку?
Розум та логіка надають ефективний і суто практичний шлях порятунку: працевлаштування ветеранів та військових у владі — з їхньою постійною зміною та контролем ефективності.
Влада та депутатські посади — це не пропуск “професіоналів” до корупційної кормушки, це в першу чергу служба, що повинна зміцнювати державу. Новий суспільний договір в Україні має починатися з того, що тільки служба в армії відкриває допуск до депутатства, влади та державних посад.
Зазвичай чути: вже були ветерани, військові у владі — нічого не змінили, так само крадуть.
Але більшість з них мають переконання в власній відповідальності за існування України: через це вони пішли на фронт.
Саме з цього з них потрібно сформувати політичну еліту держави — для того, щоб ніколи не повторити катастрофу лютого 2022 року.
Адже країною надто довго керували “професіонали”, відводячи патріотам почесну героїчну долю: гинути на фронті.
Насправді українському народу потрібно для свого виживання забезпечити керування державою ветеранами/військовими, виключно з них формувати депутатський корпус і владу.
Підкреслимо: 10 чи 20% ветеранів у Верховній Раді та органах влади — не змінять ситуацію (зараз їх біля 5%). Це вже проходили: система, яка десятиліттями знищувала країну, їх перемелює й з насолодою демонструє їхні недоліки та гріхи.
Але є готові рішення: постійна зміна/перевибори та відбір найефективніших серед них — а нескінчений приток має забезпечувати служба в Силах Оборони.
Наголошуємо: це не фантазії контужених ветеранів — так виглядає єдине можливе збереження державності України.
На такому суспільному договорі засновані Швейцарія та Ізраїль — успішні країни, що існують в постійному оточенні ворогів.
І саме так виглядають засади Республіки — наші давні національні засади.
Наша держава народилася як Військо Запорізьке: це її перша історична назва, що передає наш дух та суть.
Слава Україні!