Питання пільгового розмитнення автомобілів для ветеранів залишається вкрай гострим. Значна частина захисників обурена тим, що держава позбавила їх тієї можливості, яку цивільне населення масово реалізувало у перші місяці повномасштабного вторгнення.
Поки одні боронили країну, інші оформлювали автівки. І сьогодні військові вимагають виправити цю несправедливость та вирішити питання в законодавчому полі, яке вже кілька років перебуває у стані «заморозки».
Щоб зрушити питання з мертвої точки, з березня 2026 року розпочала роботу ініціативна група, створена ГО «Спілка ветеранів СОУ». Команда включає ветеранів, юристів-правозахисників, громадських діячів та представників ОТГ. Завдяки тривалим обговоренням, до яких долучилися й учасники проєкту «Ветерани – лідери суспільної думки», було сформовано оптимальну модель процесу. Її мета — збалансувати наповнення державного бюджету та потреби захисників, яким мобільність необхідна для виживання. Зрештою, це історія про незалежність, реальну реабілітацію і не декларативне, а справжнє ставлення до героїв.
Тетяна Медведчук: “Це не розкіш, а право на мобільність”
Районна депутатка Долинської ОТГ Івано-Франківського району, активістка та волонтерка Тетяна Медведчук переконана, що ухвалення відповідного законопроєкту є критично важливим кроком. Вона зазначає, що у багатьох селах та старостинських округах транспортне сполучення обмежене — автобуси курсують лише кілька разів на день. Для ветерана, особливо з інвалідністю, який пересувається на кріслі колісному, це створює непереборні труднощі. Інколи навіть дістатися від дому до зупинки стає серйозним викликом, перетворюючи людину на заручника обставин.
«Тема пільгового розмитнення серед ветеранів звучить постійно. Особливо зараз, коли багато захисників повертаються до цивільного життя і потребують транспорту для лікування та реабілітації. Це не розкіш. Наявність зареєстрованих у Верховній Раді законодавчих ініціатив лише підтверджує актуальність проблеми. Для більшості ветеранів авто — це життєва необхідність. Люди повертаються після важких поранень, мають підірване здоров’я. На таксі далеко не заїдеш, а знайомі не завжди мають можливість допомогти».
У 2022 році військові фізично не могли займатися оформленням машин через службу на передовій. Тепер відсутність чітких механізмів допомоги лише посилює відчуття відчуженості від мирного життя.
«Можливість самостійно відвезти дитину до школи чи вирішити щоденні побутові питання — це невіддільна частина повернення до нормального життя», — підсумовує вона.
Михайло Костик: “Питання треба вирішити тут і зараз”
Заступника голови ГО «Меджибізька спілка учасників бойових дій» Михайло Костик називає ситуацію з розмитненням “лакмусовим папірцем реального ставлення держави до своїх захисників”. Близько 90% учасників бойових дій не встигли скористатися пільгою у 2022 році, оскільки перебували в зоні найзапекліших боїв.
«Питання загострилося саме зараз, коли багато хлопців звільняються за станом здоров’я чи через інвалідність. Очевидна реальність: ми часто змушені вирішувати свої проблеми самотужки або гуртуватися у ветеранські спільноти. Тема розмитнення — ключова, але після початкових обіцянок наступила тиша. Окрім самих ветеранів, про це майже ніхто не згадує. Але ми не повинні ходити з “простягнутою рукою”. Ветеранська спільнота — це велика, горда та освічена бойова родина, яка довела свою ефективність на полі бою. Тому ми чекаємо від держави такої ж чесності та ефективності. Ми хочемо бути рівними партнерами у діалозі, а не просто “пільговиками”».
Михайло закликає до конструктивного діалогу вже сьогодні, адже потреби ветеранів існують «тут і тепер», і чекати завершення війни вони не можуть.
Іван Казачук: Соціальний запит мільйонів
Адвокат та ветеран Іван Казачук, який є одним із ключових розробників законопроєктів №15194 та №15195, підкреслює, що проблема давно набула загальнонаціонального масштабу. Сьогодні питання нульового розмитнення прямо чи опосередковано стосується кожної п’ятої української родини.
«Час минає, і кількість людей, які потребують справедливості, лише зростає. Зараз у строю перебуває близько 1 мільйона осіб, а кількість ветеранів уже перевищила 2 мільйони. Разом із родинами — це понад 7 мільйонів громадян України. Це величезна частина суспільства, чий запит ігнорувати неможливо.Наші законопроєкти мають на меті не просто надати пільгу, а виправити недосконалу систему. Нинішня схема з “гуманітаркою” часто змушує військових купувати авто за власні кошти, але оформлювати їх через складні юридичні манівці. Ми ж пропонуємо прозорий і законний шлях».
Юрист зазначає, що за кожною цифрою стоїть конкретна доля. Для ветерана з ампутацією чи важким пораненням автомобіль — це можливість повернутися до роботи та знову стати активним учасником економіки.
«Ми відчуваємо серйозний спротив з боку автоімпортерів та їхніх лобістів, які бояться втратити прибутки від автосалонів. Проте ми шукаємо баланс між бюджетом та правом ветерана на рух. Запобіжники, які ми заклали в законопроєкт, мінімізують ризики зловживань. Коли ветерани говорять одним голосом — їх важче ігнорувати. Шанси на ухвалення високі, але зупиняти суспільний тиск не можна», — говорить адвокат.
Василь Радковський: Готове рішення
Василь Радковський — ветеран 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, який пройшов найгарячіші точки Донеччини та Сумщини — створив петицію про пільгове розмитнення, яку зараз активно обговорюють у ветеранських колах.
«Я проаналізував попередні петиції. Більшість із них легко відхиляли через відсутність економічного обґрунтування. Тому ми розробили системну модель, яка враховує інтереси і ветеранів, і держави. Це не про хаотичне ввезення будь-чого. Наша пропозиція має чіткі фільтри: обмеження за віком авто, екостандартами та об’ємом двигуна. Головний запобіжник — одне авто на 5 років без права продажу чи переоформлення протягом перших 3 років. Реєстрація — виключно на ветерана».
Василя отримав важке поранення, тому для нього це вже особисте питання, адже він із власного досвіду знає, як важко пересуватися між реабілітаційними центрами з важкими травмами чи протезами:
«Коли починаються нескінченні поїздки по лікарнях, автомобіль стає базовою потребою для виживання. Реабілітаційні центри рідко розташовані поруч із домом, а громадський транспорт для людини з важкими пораненнями — це часто недосяжний варіант. Це давно не про “залізо”, це про повагу держави. Люди бачать, як країна ставиться до своїх захисників сьогодні, і це безпосередньо впливає на довіру до служби загалом. Потрібна політична воля, щоб перестати сприймати це як банальну пільгу, а побачити в цьому необхідний елемент реінтеграції».
Олексій Цапенко: «авто як «ноги»
Олексій Цапенко — ветеран АТО, який зазнав важких поранень під час бою на Сході ще у 2014 році, всього за сім кілометрів від кордону з РФ. Олексій має першу групу інвалідності — через травму хребта він не може ходити самостійно, тому його стара автівка була єдиним зв’язком із зовнішнім світом.
«Я без допомоги ходити не вмію. Для мене єдиний спосіб пересування — мій автотранспорт, моя машина. Зараз вона зламана, і я, можна сказати, лишився в чотирьох стінах. А сидіти в них не дуже хочеться. У зв’язку з новим законопроєктом у мене питання: коли подумають не тільки за діючих військових, а за ветеранів-інвалідів, для яких авто — це єдиний спосіб руху?Чому для нас немає нульового розмитнення? Я відремонтувати свій автомобіль не можу, але за якісь 2000 доларів міг би його продати і хоча б якусь машину для пересування собі пригнати. Це моє спасіння».
ВЕТЕРАНИ, ЧАС ДІЯТИ!
Ця проблема вже давно вийшла за межі суто технічних чи економічних питань та стала питанням честі. Ініціативна група вже сформувала своє бачення змін до законодавства, але чекає на пропозиції та відгуки від побратимів. Тепер слово за ветеранською спільнотою, волонтерами та небайдужими громадянами.
«Запрошуємо ветеранів та ветеранські організації долучитися до роботи нашої ініціативної групи! Давайте разом доопрацюємо та вдосконалимо спільне бачення у сфері пільгового розмитнення авто. В нашій команді вже працюють досвідчені юристи та адвокати, а незабаром ми плануємо обговорення пропозицій із народними депутатами та представниками міністерств. Коли ми говоримо одним голосом — нас неможливо ігнорувати!», — закликає побратимів Костянтин Руденко, голова ГО «Спілка ветеранів СОУ» у Шевченківському районі м. Харкова та член ініціативної групи.
Наші контакти (ГО «Спілка ветеранів Сил Оборони України»):
Телефон: 063-827-44-54 (з 10:00 до 16:00)
Телефон: 066-734-72-07
Ел. пошта: gosvsou@gmail.com
Анастасія Бойченко
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
